БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ «ВИКОНУЄМО ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ»                                 

Мета:

•   з'ясувати уявлення батьків про організацію навчальної роботи дітей вдома;

•   ознайомити батьків із гігієнічними вимогами до підготовки та виконання домашніх завдань;

•   надати рекомендації батькам щодо того, як формувати у дітей навички самоконтролю, вміння працювати самостійно. Підготовка:

•   опрацьовування вчителем психолого-педагогічної літератури згідно з темою батьківських зборів;

•   добирання книг та журналів для виставки;

•   анкетування учнів;

•   обробка, аналіз та узагальнення результатів анкетування класоводом;

•   укладання пам'яток для батьків;

•   підготовка аркушів із завданнями для мікрогруп. Оформлення, обладнання:

•   книжкова виставка для батьків;

•   пам'ятки батькам: «Виконуємо домашні завдання»; «Як привчити дитину до самостійності?» і конверти, до яких вони вкладені; .

•   картки для проведення гри «Ваша думка».

ХІД ЗБОРІВ

1. Голова батьківського комітету відкриває збори: оголошує порядок

денний; знайомить із порядком їх проведення.

Класовод. Навчання в школі, виконання домашніх завдань — справа серйозна. Трапляється, що третьокласник завантажений не менше, ніж дорослий. Тому наше завдання — привчити дитину працювати правильно, не шкодячи здоров'ю, оскільки навчання — це головна праця школяра.

2.Учитель проводить гру «Ваша думка».

Роздаються картки, на яких записані речення, які батьки повинні продовжити. Використовуються такі картки:

-  Наша дитина виконує домашнє завдання...

— Наша дитина має спеціальне місце, де вона...

— Самостійно впорається із завданнями...

— Виконує з труднощами...

— Ми надаємо допомогу дитині у виконанні домашніх завдань. Ця допомога полягає у...

— Коли дитина виконує домашні завдання, ми...

— Якщо дитина виконала завдання неохайно...

— Наша дитина починає виконання домашніх завдань із...

3. Учитель знайомить батьків із відповідями анкети, яку заповнюють учні.

4. Повідомлення класовода.

— Якщо ми замислимося над тим, як правильно організувати навчальну роботу вдома, то помітимо, що це подвійне завдання. З одного боку потрібно допомогти дитині знайти правильний розпорядок роботи, виділити місце для занять, визначити найсприятливішу послідовність виконання завдань, а з іншого боку, виховати у неї стійку звичку братися за виконання завдань усупереч бажанню погуляти або погратися і друзями, сформувати вміння швидко залучатися до роботи, виконувати її, не відволікаючись, і в належному темпі.

Іноді батьки зауважують: «Мій син (моя донька) виконує уроки по 3—4 години. Такий (так а) старанний (старанна). Такий (така) працьовитий (працьовита). От би ця старанність збереглася на всі подальші роки навчання». Та потрібно проаналізувати, як саме такий учень виконує завдання. Адже сидіти за столом не означає працювати. Може виявитись, що у нього відсутній потрібний запис у щоденнику і необхідно телефонувати другові, щоб дізнатися, що задано; або з'ясовується, що немає на місці необхідного підручника; або замучила спрага і потрібно сходити попити; або хочеться дослухатися до розмови дорослих у сусідній кімнаті; або...; або...; и решті-решт, з'ясовується, що з трьох годин, проведених за столом, на виконання завдань учень витратив 1 год ЗО хв, скільки, власне, й пере­дбачається для виконання домашніх завдань третьокласниками.

Що можна порадити батькам, якщо їхня дитина не може «всидіти», виконуючи домашні завдання? Велике значення в організації навчальної роботи відіграє розпорядок дня. Дослідження підтверджують той факт, що у молодших школярів, які мають високу успішність, є чітко встановлений час для виконання домашніх завдань, і вони завжди його дотримуються. І, навпаки, серед учнів із низьким рівнем навчальних досягнень багато хто не має сталого відведеного часу для занять. Це не випадково. Виховання звички до систематичної роботи починається зі встановлення чіткого розпорядку занять, без цього не можна досягти успіхів у навчанні. Розпорядок денний не повинен змінюватися залежно від кількості уроків, під того, що по телевізору транслюється цікавий фільм чи від того, що .чо оселі завітали гості.

Дитина повинна сідати за виконання завдань не лише в один і той самий час, але й на постійне робоче місце.

Навіть якщо житлово-матеріальні умови не дозволяють надати школяреві окремий письмовий стіл і книжкову полицю, йому необхідно виділити будь-яке постійне місце, щоб він міг там тримати свої книги і а зошити.

Перш за все, необхідно звернути увагу на умови, в яких дитина виконує домашні завдання. Задуха і шум зменшують швидкість та ефективність майже втричі і втричі прискорюють втомлюваність. Тому потрібно вимкнути телевізор, пилосос, доки дитина не виконає завдання. Думка про те, що засвоєння матеріалу краще відбувається під тиху класичну музику, себе не виправдовує, тиша — найкращий звуковий фон для розумової діяльності.

На концентрацію уваги краще за все впливає температура в кімнаті. Оптимальне її значення коливається від 18°С до 22°С.

Дехто із дітей виконує завдання на кухні, доки мати готує вечерю, одночасно регулюючи навчальний процес. На сковорідці шкварчать котлети, шумить вода, гудить-працює мікрохвильова піч. А мати дивується: у кого вдалася така неуважна дитина? А дитина просто втомилася і не може зосередитися на вправі або задачі.

Корисно разом із дитиною укласти пам'ятку «Виконуємо домашні завдання». Почавши із протиставляння своїх дій із пунктами пам'ятки, дитина через деякий час досягне того, що всі ці дії стануть для неї звичними.

Розпочинати виконання домашніх завдань найкраще через 1—1,5 години після повернення зі школи, щоб встигнути відпочити від шкільних занять. Якщо дитина відвідує гуртки, секції, то розпочинати виконання домашніх завдань можна й пізніше. Але у будь-якому випадку не можна відкладати це на вечір.

Тривалість роботи дитини щодо виконання домашніх завдань має бути такою:

   до 1 години — у першому класі;

•   до 1,5 годин — у другому;

•   до 2 годин — у третьому та четвертому класах.

Саме такі нормативи встановлені Міністерством освіти та науки України. Який порядок виконання завдань потрібно обрати? З виконання яких завдань розпочати: з усних чи письмових, з найважчих чи найлегших?

В ідеальному випадку дитина повинна виконувати домашні завдання самостійно.

Найкраще — навчити її й самостійно визначати ступінь складності завдань і самостійно вирішувати, з якого предмета розпочати виконання домашньої роботи.

Якщо учень залучається до роботи одразу, йому доцільно спочатку виконувати складні завдання і поступово переходити до більш простих. Якщо ж він залучається до роботи повільно, то йому краще розпочати з найпростіших завдань і поступово переходити до більш складних.

Для успішного виконання завдання необхідним є чіткий ритм роботи. Наприклад, після 25 хвилин роботи потрібно зробити перерву на 5-10 хвилин, під час якої необхідно виконати кілька фізичних вправ.

І головне — зберігайте тактовність і не забувайте хвалити Вашу дитину!

5. Практична робота батьків у мікрогрупах.

Зразки завдань

Завдання №1 (для першої мікрогрупи)

1) Якщо дитина відвідує групу подовженого дня, то всі завдання повинна виконувати там. А Ви як вважаєте?

2) Чи має дитина чекати на батьків, щоб виконувати домашні завдання?

3) Як Ви вважаєте, чи потрібно дитині виконувати домашні завдання спочатку на чернетці, а потім — у робочому зошиті?

Завдання №2 (для другої мікрогрупи)

1) Як Ви оцінюєте позицію батьків, які вважають, що оскільки навчається дитина, то і усі навчальні проблеми повинна розв'язувати сама, не потрібно цікавитися її навчанням: якщо чогось не розуміє, нехай запитає в учнів або вчителя, а оцінки — що заробить, те й отримає?

2) Чи потрібно допомагати дитині у навчанні?

3) Якщо дитина отримає незадовільну оцінку, якими будуть Ваші дії?

6. Приймається рішення батьківських зборів, яке зачитує головуючий.

1) Навчати дитину самостійно виконувати домашні завдання і правильно оцінювати результати своєї діяльності.

2) Використовувати підготовлені пам'ятки для найбільш раціональної побудови роботи з виконання домашніх завдань дітьми.

3) Надавати допомогу дітям у випадку виникнення суттєвих ускладнень під час виконання домашніх завдань.

4) Не скупитися на похвалу. Хвалити завжди виконавця, а критикувати виконання.

5) Ставте разом із дитиною реальну мету, яку можна досягти.

7. Батьки ознайомлюються із виставкою літератури, отримують конверти

з пам'ятками та індивідуальні консультації вчителя.

ДОДАТОК 1

ПАМ'ЯТКА «ВИКОНУЄМО ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ»

1) Розпочинайте виконання завдань в один і той самий час кожного разу.

2) Провітріть кімнату за 10 хвилин до початку занять.

3) Вимкніть радіо, телевізор. У кімнаті, де ви працюєте, повинно бути тихо.

4) З'ясуйте розклад уроків на завтра. Перевірте, чи всі завдання записані у щоденнику.

5) Приготуйте письмове приладдя для занять.

6) Приберіть зі столу все зайве.

7) Настав час розпочати роботу, сідайте якнайзручніше, відкривайте підручник...

ПАМ'ЯТКА «ЯК ПРИВЧИТИ ДИТИНУ ДО САМОСТІЙНОСТІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ»

Почніть із предмета, який найлегше дається Вашій дитині, і не відповідайте на жодне із запитань, звернених до Вас, доки завдання не буде виконане до кінця. Погляньте, чи є неточності, запропонуйте дитині самій їх виявити. Намагайтеся уникати слова помилка. Не висміюйте помилки своїх дітей.

Математика. Таблицю множення повісьте над робочим столом, у куточку відпочинку і вчіть за нею і множити, і ділити одночасно. Випереджайте школу, вчіть всю таблицю. Задачі навчайте читати і уявляти те, про що йдеться. Якщо дитина не може впоратися із задачею, то покажіть, як це зробити за допомогою наочності, моделі, розв'язання іншої задачі.

Читання. Один раз дитина читає сама. Потім переказує Вам прочитане. Якщо перекаже неточно певне місце тексту, то нехай перечитає ще раз. Обов'язково читайте з дитиною книжки вголос, по черзі, а де можливо, по ролях.

Українська мова. Якщо у дитини виникли труднощі, виконайте з нею завдання усно, але не пишіть у підручнику ані букв, ані слів. Під час письмового виконання дитина ще раз усе пригадає. Вийдіть із кімнати, доки вона не виконає завдання. Не стійте за спиною.

Я і Україна. Навколишній світ. Привчайте навчатися не лише за підручником. Виписуйте журнали, купуйте додаткову літературу, користуйтеся і навчайте дитину користуватися довідковою літературою. Із періодичних видань робіть вирізки, добірки за темами впорядковуйте у папках. Це знадобиться у наступні роки навчання.